Cільські бібліотеки Голопристанщини та Олешшя

*******

Шевченківські дні

Шевченко – це Україна. «Ми чуємо тебе, Кобзарю, крізь століття». Ці пророчі рядки В.Симоненка перегукуються із народним розумінням Шевченка – поета і людини. Адже для кожного українця Тарас Шевченко означає так багато, і він завжди з нами. Та це лише враження. Він невичерпний і нескінченний ще тому, що він кращий із кращих славетних людей – у ньому наша історія, наша реальність. Україна – це Шевченко..Шевченко – це Україна.

Тому з нагоди вшанування пам’яті видатного українського поета, письменника, художника та відзначення 202 – ї річниці від дня народження Т.Г. Шевченка в Ювілейнівській сільській бібліотеці були проведені Шевченківські дні, які пройшли під гаслом:

«Звучи над нашим рідним краєм, безсмертне слово Кобзаря!»

Своїм користувачам бібліотекарі запропонували книжкову виставку «Шевченкове слово в віках не старіє», на якій була представлена література про вивчення творчої спадщини великого генія. Першокласників разом з їх класним керівником Бучинською Л.Л. та шкільним бібліотекарем Фесенко Т.В. ми запросили на годину спілкування «Вічно живий Тарас.» Учні читали улюблені вірші Кобзаря, знайомилися з новими виданнями творів Т.Г. Шевченка для дітей. Підсумком заходу стала виставка творчих робіт – малюнків до улюблених віршів поета.

Коли читаєш твори Шевченка, то ніби чуєш ніжну, сумну пісню про тяжке життя українського народу. Його поетичне слово любить і ненавидить, плаче і сміється, радіє й сумує. Саме цього ми прагнули домогтися, коли запросили учнів шостого класу та їх класного керівник а Зоріну Т.Д. прийняти участь у літературно-мистецькій вітальні «Поезія, що піснею стала.» Діти ознайомилися з однією із маловідомих сторінок його творчості – пісні та музика. На світі є чимало поетів, вірші яких позначені мелодійністю, що сприяє їх втіленню в музиці. Саме до таких поетів належить і Шевченко.

Важливе місце у житті поета посідала музика, особливо народна пісня. Співучість і краса української народної пісні перелилася у чудові поезії Шевченка. Велику незгасиму любов до народної пісні він проніс через усе своє життя. Вона з дитинства живила його мрії , звучала голосами кирилівських співаків, кобзарів, ліриків. Згодом про пісню поет писав так: «Вона мене порадить, і порадить і розрадить, і правдоньку мені скаже.» Учні прослухали пісні на слова поета у виконанні відомих вокалістів, ознайомилися з оперними творами за мотивами його творів: «Назар Стодоля», «Наймичка», «Катерина», прийняли участь у конкурсній вікторині. Останній конкурс на краще виконання пісень на слова Кобзаря був підсумком цього заходу. Свій віночок із п’яти пісень представила кожна з команд. Журі достойно оцінила серйозність та відповідальність дітей у підготовці до цього заходу.

Усний літературний журнал «Вшановуємо Тараса Шевченка ознайомив з красою, неповторністю Шевченкового слова, його складним життєвим шляхом учнів п’ятого класу. До їхньої уваги були представлені літературні кросворди, гра «Дерево життя і творчості Т,Г.Шевченка», малюнки учнів до творів Кобзаря у виконанні першокласників. Весь клас ми поділили на декілька творчих груп, кожна з яких підготувала своє домашнє завдання: інсценізації уривків з книг С.Васильченка «Залізні стовпи», «В бурянах», В. Скомаровського «Тарасові птиці». Завершальним етапом цього заходу був конкурс на кращого читця поезії Т.Г.Шевченка «Краса і сили Шевченкового слова».

Адже Шевченкове слово живе, пророче. І сьогодні в тяжкі часи для нашої країни ми не раз звертаємося до нього:

Борітеся – поборете!

Вам Бог помагає!

За вас правда,

За вас слава

І воля святая !

*******

Уроки Чорнобиля

Чорнобиль – наша печаль і скорбота.

Є межа в печалі і, тривога немає межі.

Чорнобиль. Чорний біль нашої землі. Тридцять років тому нас спіткала одна із масштабніших трагедій людства – аварія на Чорнобильській АЕС. З того часу слово «квітень» завжди пов’язують зі словом Чорнобиль, бо щороку 26 квітня ми згадуємо про цей трагічний випадок, про який старалися змовчувати перед світом. Була тільки зона мовчання.

Про Чорнобильську трагедію та її наслідки користувачам Ювілейнівської сільської бібліотеки розповіла книжкова виставка-реквієм «Чорні крила Чорнобиля», на якій були представлені книги, статті, ілюстрації із документальних та художніх фільмів. Серед них поема «Чорнобильська Мадонна» Івана Драча, поезія «Зона мовчання» білоруського поета Сергія Зоконнікова, «Променевий пейзаж» Світлани Йовенко, «Діти Чорнобиля» Євгена Гуцала, «Ми долею усі тепер чорнобильці» Віктора Кочевського та багато інших.

Учнів 6-го класу працівники бібліотеки запросили на годину спілкування «Уроки Чорнобиля» (відображення трагедії в поезії, прозі, кіно).

Захід був спрямований на те, щоб ознайомити учнів з однією з трагічних сторінок України, розкрити наслідки трагедії, розвивати вміння аналізувати прочитане, виховувати почуття патріотизму, відповідальності за свої вчинки перед державою, людством.

Діти ознайомилися з оповіданням Катерини Мотрич «Політ журавля над не толоченими травами», кінофільмом Оксани Байрак «Аврора», документальною повістю Л.Даєна «Чорнобиль – трава гірка». Учні зачитували уривки з поезій та документальних повістей. Задавали собі питання: «Чи потрібно пам’ятати про Чорнобильську трагедію? Хто винен в цій катастрофі? Про що мріяли і мріють чорнобильці? Щоранку, зустрічаючи сонце, люди думають, що готує новий день?»

У кожного свої мрії, свої задуми і сподівання. Одні виходять у поле, щоб засіяти його зерном. Інші прямують у заводський цех, поспішають до шкільних класів… У кожного свої мрії.

Та в усіх є одна найзаповітніша мрія. Це мрія про те, що над землею буде чисте небо, цвістимуть сади й лунатиме безтурботно веселий, дзвінкий дитячий сміх.